забавник

заба́вник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забавник — див. дотепний; жартівник Словник синонімів Вусика
  2. забавник — -а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забавник — ЗАБА́ВНИК, а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити. Словник української мови в 11 томах