забавник заба́вник іменник чоловічого роду, істота розм. Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me забавний забавниця Значення в інших словниках забавник — див. дотепний; жартівник Словник синонімів Вусика забавник — -а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити. Великий тлумачний словник сучасної мови забавник — ЗАБА́ВНИК, а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити. Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках забавник — див. дотепний; жартівник Словник синонімів Вусика забавник — -а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити. Великий тлумачний словник сучасної мови забавник — ЗАБА́ВНИК, а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити. Словник української мови в 11 томах