забайдуже

Забайду́же

нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

Значення в інших словниках

1. забайдуже — забайду́же прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. забайдуже — Забайду́же, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)