Словник української мови Грінченка

забаламутити

Забаламу́тити

см. забаламучувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. забаламутити — забаламу́тити дієслово доконаного виду збити з доброго шляху; одурманити розм.  Орфографічний словник української мови
  2. забаламутити — див. забаламучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забаламутити — ЗАБАЛАМУ́ТИТИ див. забаламу́чувати.  Словник української мови в 11 томах