забаламутити

Забаламу́тити

см. забаламучувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забаламутити — забаламу́тити дієслово доконаного виду збити з доброго шляху; одурманити розм. Орфографічний словник української мови
  2. забаламутити — див. забаламучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забаламутити — ЗАБАЛАМУ́ТИТИ див. забаламу́чувати. Словник української мови в 11 томах