забубоніти

Забубоніти, -ню́, -ниш

гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892.

Значення в інших словниках

1. забубоніти — забубоні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забубоніти — -ню, -ниш, док. Почати бубоніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забубоніти — ЗАБУБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. Почати бубоніти. — Жду та жду самовара, аж очортіло вже ждати, — забубонів сердито Клопотовський (Н.-Лев., IV, 1956, 283); Тріснула гілка, в саду щось гупнуло; забубонів стиха чийсь.. голос (Вас.  Словник української мови в 11 томах