заважувати

Зава́жувати, -жую, -єш

сов. в. заважити, -жу, -жиш.

1) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Скільки пудів вона заважить? Ком. II. 72.

2) Имѣть значеніе, быть важнымъ. Тут початок діла більше заважить, аніж великі гроші. К. (О. 1862. ІІІ. 23). А що? Багато твій заважив розум? К. ЦН. 296.

Значення в інших словниках

1. заважувати — зава́жувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. заважувати — -ую, -уєш, недок., рідко, заважити, -жу, -жиш, док. 1》 Мати яку-небудь вагу; важити. || Обтяжувати своєю вагою. 2》 перен., розм. Мати значення. 3》 діал. Зачепивши, піднімати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заважувати — ВА́ЖИТИ (мати певну вагу), ЗАВА́ЖУВАТИ рідше, ТЯГНУ́ТИ розм., ТЯГТИ́ розм. — Док.: зава́жити, потягну́ти, потягти́. Важив (лин) найменше чотири хунти! (М. Коцюбинський); Самець (кенгуру)..  Словник синонімів української мови
4. заважувати — ЗАВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ЗАВА́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. Мати яку-небудь вагу; важити. — Важив я торік сім пудів, а тепер більше, як три, не заважу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 476); *Образно. — Скільки, діду, нам гектар заважить, га?...  Словник української мови в 11 томах