заватра

Зава́тра, -ри

ж. У гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах: родъ шалаша среди загороди, въ которой ночуютъ животныя: съ покатой крышей изъ луба и открытыми боками, чтобы спящій тамъ пастухъ могъ всегда видѣть животныхъ. Шух. І. 185, 188.

Значення в інших словниках

1. заватра — -и, ж., діал. Курінь для пастухів серед загороди, в якій ночують тварини (на полонинах).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заватра — ЗАВА́ТРА, и, ж., діал. Курінь для пастухів серед загороди, в якій ночують тварини (на полонинах). Федір Штола.. обійшов заватру і загнав навідліг сокиру в стіну (Гжицький, Опришки, 1962, 12).  Словник української мови в 11 томах