завзятість

Завзя́тість, -тости

ж. Отвага, стойкость въ преслѣдованіи цѣли, упорство, ожесточеніе, злоба. Воєнна буря закрутила, латинське серце замутила, завзятість всякого бере. Котл. Ен. IV. 63. Завзятістю сповняє Україну. К. ЦН. 201. В завзятості страшний. К. МБ. XI. 144. Господарство своє позаводили вони не так доглядом, як завзятістю. Їх усяке боїться, чи сусіда, чи наймит; з убогого вони уміють здерти своєю запомогою і з поденника викрутять останню краплю поту. Г. Барв. 162.

Значення в інших словниках

1. завзятість — завзя́тість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. завзятість — -тості, ж. Властивість за знач. завзятий 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завзятість — Завзя́тість, -тости, -тості, -тістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. завзятість — ЗАВЗЯ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. завзя́тий 1-3. Він одрізнявся од других своєю незвичайною працьовитістю, якоюсь завзятістю в роботі (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах