завзятість

ЗАВЗЯ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. завзя́тий 1-3.

Він одрізнявся од других своєю незвичайною працьовитістю, якоюсь завзятістю в роботі (Коцюб., І, 1955, 297);

— Я низько уклоняюся перед усім тим, що козацтво доброго зробило, з якою завзятістю свою віру і свій край боронило (Мирний, III, 1954, 259);

В кожному русі Карпа чулась невироблена сила, зла, напівдика завзятість (Стельмах, II, 1962, 365).

Значення в інших словниках

1. завзятість — завзя́тість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. завзятість — -тості, ж. Властивість за знач. завзятий 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завзятість — Завзя́тість, -тости, -тості, -тістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. завзятість — Завзя́тість, -тости ж. Отвага, стойкость въ преслѣдованіи цѣли, упорство, ожесточеніе, злоба. Воєнна буря закрутила, латинське серце замутила, завзятість всякого бере. Котл. Ен. IV. 63. Завзятістю сповняє Україну. К. ЦН. 201. В завзятості страшний. К. МБ.  Словник української мови Грінченка