завзятущий

ЗАВЗЯТУ́ЩИЙ, а, е. Дуже завзятий.

Горда, розумна й завзятуща, ..Марта зовсім не була зугарна по своїй вдачі кориться деспотизмові чоловіка (Н.-Лев., І, 1956, 386);

Довго ішов Іван-царевич, але що був собі завзятущий і відважний, то і найшов млин (Он., Іду.., 1958, 393).

Значення в інших словниках

1. завзятущий — завзяту́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. завзятущий — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
3. завзятущий — -а, -е. Дуже завзятий.  Великий тлумачний словник сучасної мови