завивало
ЗАВИВА́ЛО, а, с., рідко,
1. Предмет жіночого вбрання, яким обмотують голову.
Так у чорні завивала позамотувана [чорниця], що тільки зористі іскрові очі блищать (Вовчок, VI, 1956, 325);
Легкого завивала Струмилась круг лиця прозорість неясна (Рильський, Поеми, 1957, 267).
2. діал. Чалма.
Усюди картинки: то якась панночка.., а то був знов турок у червоному завивалі (Вовчок, VI, 1956, 244);
Мулла в зеленому завивалі.. і кілька мурз переходили від вогнища до вогнища (Тулуб, Людолови, І, 1957, 161).
Словник української мови (СУМ-11)