завиніння

Завині́ння, -ня

с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки. Левиц. І. 505.

Значення в інших словниках

1. завиніння — завині́ння іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. завиніння — -я, с., діал. Пакунок, згорток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завиніння — ПАКУ́НОК (що-небудь упаковане для транспортування, зберігання тощо), ПАКЕ́Т, ЗГО́РТОК, ЗАГО́РТОК рідше, ЗГО́РТКА рідше; СУВІ́Й, ЗВІЙ розм., ЗАВИНІ́ННЯ діал., БГА́НОК діал. (перев. згорнуте).  Словник синонімів української мови
4. завиніння — ЗАВИНІ́ННЯ, я, с., діал. Пакунок, згорток. Вхопила завиніння й побігла шляхом назустріч гусарам (Н.-Лев., III, 1956, 160).  Словник української мови в 11 томах