завиніння
Завині́ння, -ня
с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки. Левиц. І. 505.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завиніння — завині́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- завиніння — -я, с., діал. Пакунок, згорток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завиніння — ПАКУ́НОК (що-небудь упаковане для транспортування, зберігання тощо), ПАКЕ́Т, ЗГО́РТОК, ЗАГО́РТОК рідше, ЗГО́РТКА рідше; СУВІ́Й, ЗВІЙ розм., ЗАВИНІ́ННЯ діал., БГА́НОК діал. (перев. згорнуте). Словник синонімів української мови
- завиніння — ЗАВИНІ́ННЯ, я, с., діал. Пакунок, згорток. Вхопила завиніння й побігла шляхом назустріч гусарам (Н.-Лев., III, 1956, 160). Словник української мови в 11 томах