завиніння

ЗАВИНІ́ННЯ, я, с., діал. Пакунок, згорток.

Вхопила завиніння й побігла шляхом назустріч гусарам (Н.-Лев., III, 1956, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завиніння — завині́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. завиніння — -я, с., діал. Пакунок, згорток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завиніння — ПАКУ́НОК (що-небудь упаковане для транспортування, зберігання тощо), ПАКЕ́Т, ЗГО́РТОК, ЗАГО́РТОК рідше, ЗГО́РТКА рідше; СУВІ́Й, ЗВІЙ розм., ЗАВИНІ́ННЯ діал., БГА́НОК діал. (перев. згорнуте). Словник синонімів української мови
  4. завиніння — Завині́ння, -ня с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки. Левиц. І. 505. Словник української мови Грінченка