завичка

Завичка, -ки

ж. = звичка. брати завичку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати. Зміев. у.

Значення в інших словниках

1. завичка — див. звичай  Словник синонімів Вусика
2. завичка — Звичка  Словник чужослів Павло Штепа
3. завичка — За́вичка, -вички, -вичці; за́вички, -вичок, -вичкам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. завичка — ЗАВИ́ЧКА, и, ж., діал. Звичка. Я й завички не брала удень спати (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах