заворот

Заворот, -ту

м.

1) Заливъ. Александров. у.

2) Головокруженіе. Борз. у.

3) Попороть, колѣно, изгибъ. На завороті річка глибока. Н. Вол. у. Рот без заворот. Ном. № 2849.

4) в завороті. По дорогѣ. Заходила в Д. Хоть і не в завороті мені була, та дуже бажала я побачити своїх перших господарів. МВ. І. 22.

Значення в інших словниках

1. заворот — за́воро́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. заворот — див. вигин  Словник синонімів Вусика
3. заворот — -у, ч. 1》 Зміна напряму руху; відхилення вбік під час руху. 2》 Місце зміни напряму руху; закрут, вигин. Заворот кишок мед. — непрохідність кишечника, викликана перекрученням кишкових петель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заворот — (голови) запаморока, паморока, (кишок) перекрут  Словник чужослів Павло Штепа
5. заворот — ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду.  Словник синонімів української мови
6. заворот — Заворо́т, -ро́ту; -ро́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. заворот — ЗА́ВОРО́Т, у, ч. 1. Зміна напряму руху; відхилення вбік під час руху. Тачанки вилетіли з обох боків, помчали скажено вперед і, зробивши кожна красивий заворот, застрочили.. кулеметами (Ю. Янов., І, 1958, 152). 2. Місце зміни напряму руху; закрут, вигин.  Словник української мови в 11 томах