Словник української мови Грінченка

завійна

Завійна, -ни

ж.

1) Болѣзнь: сильная рѣзь въ животѣ. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки. Мкр. Н. 4.

2) Мятель. Мнж. 180.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. завійна — заві́йна іменник жіночого роду біль рідко  Орфографічний словник української мови
  2. завійна — див. заметіль  Словник синонімів Вусика
  3. завійна — завіна, -и, ж., розм., рідко. Різкий пекучий біль у грудях або животі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завійна — ЗАВІ́ЙНА, ЗАВІ́НА, и, ж., розм., рідко. Різкий пекучий біль у грудях або животі. — 0-ох!.. Ти не знаєш, Галю, як мене завійна вхопила… Пече мене… Отут пече… мов хто жару насипав… — показує [Чіпка] на груди (Мирний, І, 1949, 342); [Степанида...  Словник української мови в 11 томах