Словник української мови Грінченка

завірюшище

Завірюха, -хи

ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Шевч. 84. Завірюха — треба кожуха. Ном. № 626. ув. завірюшище.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. завірюшище — див. заметіль  Словник синонімів Вусика