Словник української мови Грінченка

зав'ялити

Зав'ялити, -лю, -лиш

гл. = зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить. О. 1862. X. 13.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зав'ялити — зав'яли́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зав'ялити — див. зав'ялювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови