Словник української мови Грінченка

загавкотіти

Загавкотіти, -кочу, -тиш

гл. Залаять (о многихъ). Бісова собачня донюхалась і загавкотіла. Стор. МПр. 123.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. загавкотіти — загавкоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. загавкотіти — -отить, док. Підсил. до загавкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загавкотіти — ЗАГАВКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до зага́вкати. На подвір’ї загавкотів собака, потім заскавучав (Кучер, Трудна любов, 1960, 22); *Образно. Загавкотіли автомати, Зчинивсь гармидер, метушня (Воскр., Подивись.., 1962, 123).  Словник української мови в 11 томах