загавкотіти
ЗАГАВКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до зага́вкати.
На подвір’ї загавкотів собака, потім заскавучав (Кучер, Трудна любов, 1960, 22);
*Образно. Загавкотіли автомати, Зчинивсь гармидер, метушня (Воскр., Подивись.., 1962, 123).
Словник української мови (СУМ-11)