загайка —
загайка (262) — затримка; [MО,VI]
Словник з творів Івана Франка
загайка —
зага́йка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
загайка —
-и, ж., розм. Те саме, що затримка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
загайка —
ЗА́ТРИ́МКА (тимчасове припинення дії, руху, ходу, розвитку, процесу і т. ін.), ЗАДЕ́РЖКА розм., ЗАМИ́НКА розм., ЗАМІ́ШКА розм., ЗАГА́ЙКА розм., ГА́ЯНКА розм., ЗАБА́РА заст., ГА́ЙКА рідко; ПРОСТІ́Й (вимушена, непередбачена затримка); ПЕРЕБО́Ї мн.
Словник синонімів української мови
загайка —
ЗАГА́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що затри́мка. Тепер мав [старшина ] без загайки викладати мету свого приходу (Загреб., Шепіт, 1966, 274); Він розумів, що кожна хвилина загайки віднімає в нього шанси на перемогу (Добр., Очак. розмир, 1965, 232).
Словник української мови в 11 томах