загарчати

Загарча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий... він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.

Значення в інших словниках

1. загарчати — загарча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. загарчати — -чу, -чиш, док. 1》 Почати видавати низькі погрозливі звуки (про тварин). 2》 перен., зневажл. Сердито сказати кому-небудь щось. 3》 перен. Почати утворювати низькі скреготливі, гуркотливі звуки (про механізми, інструменти).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загарчати — ЗАГАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Почати видавати низькі погрозливі звуки (про тварин). — Г-р-р… гав-гав! — загарчало щось коло самих ніг, потім трохи далі, потім ще в одному місці (Вас.  Словник української мови в 11 томах