Словник української мови Грінченка

загвинтити

Загвинтити, нчу, тиш

гл. = заґвинтити.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. загвинтити — загвинти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. загвинтити — див. загвинчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загвинтити — ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. загвинтити — ЗАГВИНТИ́ТИ див. загви́нчувати.  Словник української мови в 11 томах