загвинтити
Загвинтити, нчу, тиш
гл. = заґвинтити.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загвинтити — загвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- загвинтити — див. загвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загвинтити — ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док. Словник синонімів української мови
- загвинтити — ЗАГВИНТИ́ТИ див. загви́нчувати. Словник української мови в 11 томах