загаїти

Зага́їти, -га́ю, -єш

гл.

1) = загаяти.

2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18.

3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.