1. Словник української мови Грінченка

загвоздити

Загвозджувати, -джую, -єш

сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.

1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Ном. № 507.

2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загвоздити — загвозди́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. загвоздити — -ожджу, -оздиш, док., розм., рідко. 1》 перех. Забити, закріпити цвяхом. 2》 неперех., перен. Різко сказати що-небудь неприємне; вилаятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загвоздити — ЗАГВОЗДИ́ТИ, ожджу́, озди́ш, док., розм., рідко. 1. перех. Забити, закріпити цвяхом. 2. неперех., перен. Різко сказати що-небудь неприємне; вилаятися. Енею в батька загвоздила [баба], Щоб довго не базікав тут (Котл., І, 1952, 132). Словник української мови в 11 томах