загвоздити
загвозди́ти
-ожджу, -оздиш, док., розм., рідко.
1》 перех. Забити, закріпити цвяхом.
2》 неперех., перен. Різко сказати що-небудь неприємне; вилаятися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загвоздити — загвозди́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- загвоздити — ЗАГВОЗДИ́ТИ, ожджу́, озди́ш, док., розм., рідко. 1. перех. Забити, закріпити цвяхом. 2. неперех., перен. Різко сказати що-небудь неприємне; вилаятися. Енею в батька загвоздила [баба], Щоб довго не базікав тут (Котл., І, 1952, 132). Словник української мови в 11 томах
- загвоздити — Загвозджувати, -джую, -єш сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Ном. № 507. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка