Словник української мови Грінченка

загиба

Заги́ба, -би

ж. = загиб. Чи нема у вас чого ад поганки? Жаден день поганка; та вічня загиба та й годі. Лубен. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. загиба — див. смерть  Словник синонімів Вусика