загинати
Загина́ти, -на́ю, -єш
сов. в. загну́ти, -гну́, -не́ш, гл.
1) Загинать, загнуть. Оце штучка: загнув пальці та й карлючка. Ном. Прич. стр. загнений. Н. Вол. у.
2) — крючки. Крючкотворствовать.
3) — матюки. Бранить по матушкѣ.
4) — сухого вовка. см. вовк.
5) — чортові ковбасу. = заломити чортові ковбасу. см. заломити. Грин. І. 236.
Словник української мови Грінченка