загинати —
-аю, -аєш, недок., загнути, -ну, -неш, док. 1》 перех. Згинаючи, нахиляючи, заломлюючи і т. ін. що-небудь, змінювати його форму або положення. || Робити, виготовляти що-небудь, надаючи йому вигнутої, закрученої форми. 2》 неперех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
загинати —
Кому гачком бути, те муситься загнути. Провидіння призначило долю кожньому і те мусить статися. Як не загнеш, то й гака мати не будеш. Як не загнеш, то й гака мати не будеш, а як не зробиш до ладу, то шкода труду.
Приповідки або українсько-народня філософія
загинати —
Аю, -аєш, недок., загнути, -ну, -неш, док. Говорити щось неймовірне. Мені тут недавно загнули фразу «Здесь вам не Франковск, оставьте все это для ваших эмигрантов кукурузных полей» (т^.Інтернет). Ну ти, Вікторе Дмитровичу, і загнув — думаю про себе (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
загинати —
загина́ти (зала́мувати) / загну́ти (залама́ти) ціну́ (су́му) за кого—що. Вимагати дуже багато грошей. Петро Оболонський з жартами і примовками торгувався за кожен свій горщик, загинаючи таку ціну, щоб не збути товару з рук (Ю.
Фразеологічний словник української мови
загинати —
ЗАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. Згинаючи, нахиляючи, заломлюючи і т. ін. що-небудь, змінювати його форму або положення. Баскі гусарські коні, загинаючи голови набік, як на крилах, полинули по чудовій м’якій дорозі (Н.
Словник української мови в 11 томах
загинати —
Загина́ти, -на́ю, -єш сов. в. загну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Загинать, загнуть. Оце штучка: загнув пальці та й карлючка. Ном. Прич. стр. загнений. Н. Вол. у. 2) — крючки. Крючкотворствовать. 3) — матюки. Бранить по матушкѣ. 4) — сухого вовка. см. вовк.
Словник української мови Грінченка