загнічувати

Загнічувати, -чую, -єш

сов. в. загнітити, -чу́, -тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ, — для этого къ посаженному въ печь хлѣбу подгребаютъ горящіе угли или зажигаютъ тонкія щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. МУЕ. III. 90 — 91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять. Чуб. І. 123.

Значення в інших словниках

1. загнічувати — загні́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. загнічувати — -ую, -уєш, недок., загнітити, -ічу, -ітиш, док., перех. 1》 Пекти вироби з тіста так, щоб утворилася світло-коричнева кірка; зарум'янювати. 2》 діал. Пригнічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загнічувати — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. загнічувати — ЗАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, нєдок., ЗАГНІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех. 1. Пекти вироби із тіста так, щоб утворилася світло-коричнева кірка; зарум’янювати. До двору, дружечки, до двору!...  Словник української мови в 11 томах