загнічувати

ЗАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, нєдок., ЗАГНІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех.

1. Пекти вироби із тіста так, щоб утворилася світло-коричнева кірка; зарум’янювати.

До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай (Сл. Гр.);

*Образно. Розсипле [сонце] над хуторами рубіни, ..загнітить лободу і кожний лист на осокорах і — попливе, радіючи, в голубому проваллі… (Мик., II, 1957, 11).

2. діал. Пригнічувати.

В житті я ніколи небув настільки незалежним, щоб мене, коли вже не загнічувала, то хоч не «мулила» чия-небудь натура (Л. Укр., III, 1952, 686).

Значення в інших словниках

1. загнічувати — загні́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. загнічувати — -ую, -уєш, недок., загнітити, -ічу, -ітиш, док., перех. 1》 Пекти вироби з тіста так, щоб утворилася світло-коричнева кірка; зарум'янювати. 2》 діал. Пригнічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загнічувати — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. загнічувати — Загнічувати, -чую, -єш сов. в. загнітити, -чу́, -тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ...  Словник української мови Грінченка