загонити

Заго́нити, -ню, -ниш

гл. = заганяти.

Значення в інших словниках

1. загонити — заго́нити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. загонити — див. заганяти I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загонити — загна́ти / заганя́ти (заго́нити) у моги́лу (до моги́ли, на той світ і т.ін.) кого. Довести до передчасної загибелі, прискорити чию-небудь смерть.  Фразеологічний словник української мови
4. загонити — ЗАГО́НИТИ див. заганя́ти¹.  Словник української мови в 11 томах