Словник української мови Грінченка

загуряти

Загуря́ти, -ря́ю, -єш

сов. в. загурити, -рю, -риш, гл. Занимать, занять, развлекать, развлечь чѣмъ-либо, напр. разговорами, заставивъ забыть прежнее. Загури́ дитину. Вх. Зн. 18.

Словник української мови Грінченка