задзюрчати

Задзюрча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Зажурчать. Тане сніг, задзюрчали по улицях струмочки. МВ. І. 28.

Значення в інших словниках

1. задзюрчати — задзюрча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. задзюрчати — -чить, док. 1》 Почати дзюрчати. || перен. Тихо, лагідно зазвучати (про мову, спів і т. ін.). 2》 Потекти, политися струмком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. задзюрчати — Задзюрча́ти, -рчу́, -рчи́ш, -рча́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. задзюрчати — ЗАДЗЮРЧА́ТИ, чи́ть, док. 1. Почати дзюрчати. Дав бог весну, віє теплом,.. тане сніг, задзюрчали по улицях струмочки (Вовчок, І, 1955, 17); Біля пірамідальної клумби білих квітів задзюрчав струмінь фонтана (Трубл., II, 1955, 7); // перен.  Словник української мови в 11 томах