задзюрчати
Задзюрча́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Зажурчать. Тане сніг, задзюрчали по улицях струмочки. МВ. І. 28.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задзюрчати — задзюрча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- задзюрчати — -чить, док. 1》 Почати дзюрчати. || перен. Тихо, лагідно зазвучати (про мову, спів і т. ін.). 2》 Потекти, политися струмком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задзюрчати — Задзюрча́ти, -рчу́, -рчи́ш, -рча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- задзюрчати — ЗАДЗЮРЧА́ТИ, чи́ть, док. 1. Почати дзюрчати. Дав бог весну, віє теплом,.. тане сніг, задзюрчали по улицях струмочки (Вовчок, І, 1955, 17); Біля пірамідальної клумби білих квітів задзюрчав струмінь фонтана (Трубл., II, 1955, 7); // перен. Словник української мови в 11 томах