зажидати

Зажида́ти, -да́ю, -єш

сов. в. заждати, -ду́, -де́ш, гл. Ждать, подождать, обождать. Зажди трохи! — Мамо, мамо! яково мені зажидати? МВ. ІІ. 110. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. Ном. Зажди, серце дівчино, та напій мі коня. Чуб.

Значення в інших словниках

1. зажидати — зажида́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зажидати — див. ждати  Словник синонімів Вусика
3. зажидати — -аю, -аєш, недок., рідко, заждати, -ду, -деш, док., розм. 1》 перех. і без додатка. Чекати, ждати якийсь час кого-, що-небудь. 2》 неперех. Зволікати з чим-небудь, не поспішати робити щось. 3》 тільки наказ. сп. Уживається для вираження погрози.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зажидати — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. зажидати — ЗАЖИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ЗАЖДА́ТИ, ду́, де́ш, док., розм. 1. перех. і без додатка. Чекати, ждати якийсь час кого-, що-небудь. Як що-небудь не так, зараз Маршу кличуть — і ну вичитувати..  Словник української мови в 11 томах