зажуритися

Зажурюватися, -рююся, -єшся

сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Ном. № 2268. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. МВ. ІІ. 37. Зажурився, що в мене грошей нема, — незабавно і в тебе не буде. Ном. № 6465. Молодий козаче, чого зарурився? Чуб. V. 27.

Значення в інших словниках

1. зажуритися — зажури́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зажуритися — див. журитися  Словник синонімів Вусика
3. зажуритися — вдатися в сум та тугу; жаль взяв (обняв, пройняв) кого; повісити (похнюпити) голову (носа). – Дочко моя! Знов мені снився твій батько і так страшно!..  Словник фразеологічних синонімів
4. зажуритися — див. зажурюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зажуритися — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. зажуритися — ЗАЖУРИ́ТИСЯ див. зажу́рюватися.  Словник української мови в 11 томах