зажуритися
Зажурюватися, -рююся, -єшся
сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Ном. № 2268. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. МВ. ІІ. 37. Зажурився, що в мене грошей нема, — незабавно і в тебе не буде. Ном. № 6465. Молодий козаче, чого зарурився? Чуб. V. 27.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зажуритися — зажури́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зажуритися — див. журитися Словник синонімів Вусика
- зажуритися — вдатися в сум та тугу; жаль взяв (обняв, пройняв) кого; повісити (похнюпити) голову (носа). – Дочко моя! Знов мені снився твій батько і так страшно!.. Словник фразеологічних синонімів
- зажуритися — див. зажурюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зажуритися — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- зажуритися — ЗАЖУРИ́ТИСЯ див. зажу́рюватися. Словник української мови в 11 томах