зажуритися

ЗАЖУРИ́ТИСЯ див. зажу́рюватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зажуритися — зажури́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зажуритися — див. журитися Словник синонімів Вусика
  3. зажуритися — вдатися в сум та тугу; жаль взяв (обняв, пройняв) кого; повісити (похнюпити) голову (носа). – Дочко моя! Знов мені снився твій батько і так страшно!.. Словник фразеологічних синонімів
  4. зажуритися — див. зажурюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зажуритися — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. зажуритися — Зажурюватися, -рююся, -єшся сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Ном. № 2268. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. МВ. ІІ. 37. Словник української мови Грінченка