1. Словник української мови в 11 томах

зажурливий

ЗАЖУ́РЛИВИЙ, а, е, рідко. Сповнений зажури; сумний.

Є в поемі [В. Сосюри «Червона зима»] нотки суму і нотки журливих спогадів про тих, що полягли в бою, — і ці зажурливі спогади роблять твір ще людянішим (Мал., Думки.., 1959, 29);

Щось було в ній [дівчині] від Олечки. Та ж сама зажурлива синява допитливих очей і дитяча посмішка (Хижняк, Тамара, 1959, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зажурливий — зажу́рливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. зажурливий — -а, -е, рідко. Сповнений зажури; сумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зажурливий — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови