Словник української мови Грінченка

заздрувати

Заздрува́ти, -ру́ю, -єш

гл.на. = заздростити. Чого бо ти заздруєш на мою худобу! Хиба в мене скарби які, чи що? Екатер. г.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. заздрувати — за́здрувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заздрувати — -ую, -уєш, недок., діал. Те саме, що заздрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заздрувати — ПІДОЗРІВА́ТИ кого (допускати причетність до чогось негативного), ПІДОЗРЮВАТИ, ЗАПІДО́ЗРЮВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ в кому, ДУ́МАТИ на кого, розм., ЗАЗДРУВА́ТИ діал. — Док.: запідо́зрити, засумніва́тися, поду́мати.  Словник синонімів української мови
  4. заздрувати — За́здрувати, -друю, -друєш = за́здрити  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)