Словник української мови Грінченка

заздрощі

Заздрощі, -щей и -щів

ж., мн. Зависть, завистливость. Ком. І. 54. Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився. Стор. І. 70.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. заздрощі — за́здрощі множинний іменник  Орфографічний словник української мови
  2. заздрощі — див. заздрість  Словник синонімів Вусика
  3. заздрощі — -ів, мн. Те саме, що заздрість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заздрощі — ЗА́ЗДРІСТЬ (почуття досади, роздратування, викликане якоюсь перевагою іншого), ЗА́ЗДРОЩІ мн., ЗА́ВИДКИ мн., розм., ЗА́ВИСТЬ розм. рідко.  Словник синонімів української мови
  5. заздрощі — За́здрощі, -щів, -щам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заздрощі — ЗА́ЗДРОЩІ, ів, мн. Те саме, що за́здрість. Залізо іржа з’їдає, а заздрий від заздрощів погибає. (Укр.. присл.., 1955, 218); Загомонів [натовп], посипались жарти, в яких, окрім веселощів, почувався і подив, і заздрощі, і навіть острах: — Стережіться...  Словник української мови в 11 томах