зазирати

Зазира́ти, -ра́ю, -єш

сов. в. зазирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заглядывать, заглянуть. Бодай умірати і в свій горщок зазирати. Ном. № 9616. Срібнорогий в воду зазирає. К. Досв. 67.

2) = зазіхати. Хоч би мені дали моргів два, бо де ж мені на більше зазирати. Могил. у.

Значення в інших словниках

1. зазирати — зазира́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зазирати — див. дивитися  Словник синонімів Вусика
3. зазирати — див. ЗАГЛЯДАТИ.  Словник синонімів Караванського
4. зазирати — -аю, -аєш, недок., зазирнути, -ну, -неш, док. 1》 Дивитися у (за) що-небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось; заглядати. 2》 Ненадовго заходити, заїжджати куди-небудь або до когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зазирати — загляда́ти (зазира́ти) в горшки́ чиї. Виявляти зайву, надмірну цікавість до особистого, родинного життя кого-небудь, втручатися без потреби в чужі справи. — Яке тобі діло до того, що в нашій хаті робиться? Нащо тобі заглядати в наші горшки? (І.  Фразеологічний словник української мови
6. зазирати — ЗАГЛЯДА́ТИ (дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь, намагаючись побачити когось, щось), ЗАЗИРА́ТИ, ДИВИ́ТИСЯ. — Док.: загля́нути, зазирну́ти, подиви́тися. Роман підходить до комірчини, пригинається, заглядає у віконце (М.  Словник синонімів української мови
7. зазирати — Зазира́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. зазирати — ЗАЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Дивитися у (за) що-небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось; заглядати. — Що він тобі казав? Насте, що він тобі казав? — жадібно допитувалась Соня, зазираючи їй у вічі (Вас.  Словник української мови в 11 томах