займити Займи́ти, -млю, -миш гл. = зайняти. Посліднюю корову з загороди займив. Федьк. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках займити — займи́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови займити — див. займати. Великий тлумачний словник сучасної мови займити — ЗАЙМИ́ТИ див. займа́ти. Словник української мови в 11 томах