зайців

Зайців, -цева, -ве

Принадлежащій зайцу. — льон. раст. Linaria vulg. Желех.

Значення в інших словниках

1. Зайців — За́йців іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. зайців — -цева, -цеве. Належний (властивий) зайцю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зайців — ЗА́ЙЦІВ, цева, цеве. 1. Прикм. до за́єць; належний зайцеві, зайцям, заячий (у 1 знач.). Зайцева схованка; Зайців хвіст. 2. у знач. ім. за́йцеві, вих, мн. Родина ссавців ряду зайцеподібних, розповсюджена на всіх континентах, крім Антарктиди.  Словник української мови у 20 томах