1. Словник української мови Грінченка

зайців

Зайців, -цева, -ве

Принадлежащій зайцу. — льон. раст. Linaria vulg. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зайців — За́йців іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. зайців — -цева, -цеве. Належний (властивий) зайцю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зайців — ЗА́ЙЦІВ, цева, цеве. 1. Прикм. до за́єць; належний зайцеві, зайцям, заячий (у 1 знач.). Зайцева схованка; Зайців хвіст. 2. у знач. ім. за́йцеві, вих, мн. Родина ссавців ряду зайцеподібних, розповсюджена на всіх континентах, крім Антарктиди. Словник української мови у 20 томах