1. Орфографічний словник української мови

Зайців

За́йців

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

за́йців

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зайців — -цева, -цеве. Належний (властивий) зайцю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зайців — ЗА́ЙЦІВ, цева, цеве. 1. Прикм. до за́єць; належний зайцеві, зайцям, заячий (у 1 знач.). Зайцева схованка; Зайців хвіст. 2. у знач. ім. за́йцеві, вих, мн. Родина ссавців ряду зайцеподібних, розповсюджена на всіх континентах, крім Антарктиди. Словник української мови у 20 томах
  3. зайців — Зайців, -цева, -ве Принадлежащій зайцу. — льон. раст. Linaria vulg. Желех. Словник української мови Грінченка