1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зайців

за́йців

-цева, -цеве.

Належний (властивий) зайцю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зайців — За́йців іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. зайців — ЗА́ЙЦІВ, цева, цеве. 1. Прикм. до за́єць; належний зайцеві, зайцям, заячий (у 1 знач.). Зайцева схованка; Зайців хвіст. 2. у знач. ім. за́йцеві, вих, мн. Родина ссавців ряду зайцеподібних, розповсюджена на всіх континентах, крім Антарктиди. Словник української мови у 20 томах
  3. зайців — Зайців, -цева, -ве Принадлежащій зайцу. — льон. раст. Linaria vulg. Желех. Словник української мови Грінченка